Сторінки

неділя, 27 листопада 2011 р.

my-linux-evolution

Хочу розказати вам свою еволюцію в Linux. А почалось усе з того що одного чудового дня мене конкретно задовбала вінда. Таких днів було багато, але цей був вирішальним. Вдаючись знайти альтернативу я згадав що є така штука як Linux. Від цього дня і до першого встановленого дистрибутива минуло багато часу, пошуків в ґуґлі, багато з яких марних пошуків. Море прочитаного матеріалу і роздрукована інструкція по встановленню. Я переживав за кожну деталь, навіть за завантажувач, чи встановиться він, чи встановиться правильно, що робити якщо не встановиться, як встановити самому.

Незнаючи по яких параметрах підбирати дистрибутив мій вибір впав на Red Hat Linux 9. Найшов його на якомусь забитому сайті, скачав, почав встановлювати... помилка. Допомогли експерти на тематичних форумах, сказали що це стара версія RH може не підтримувати нове залізо.
Після цього результати ґуґлення зупинились на Ubuntu 8.10. "Цей дистрибувив перш за все призначений для початківців..." - ця фраза мене переконала. Вінчестер вже був підготовлений, були створені потрібні розділи в потрібних файлових системах. Це було 15 березня 2010. Цього дня у мене і в сусідів по кімнаті повністю зруйнувались стереотипи про лінукс типового віндоюзера. На той час мене вразило, що Linux це не тільки чорний командний рядок і мінімальна графіка. Це досить зручне графічне середовище, яке можна налаштовувати вздовж і поперек, система яка працює як годинник, відсутнісь такого незрозумілого мусора як реєстр, але найбільше мене вразила команда "sudo apt-get install apache2 php5 mysql-server". Однією командою встановився web-сервер, php і мускул =)

Спочатку було дуже важко, я зовсім не знав команд, незнав структури Linux, незнав що це за такі дивні папки на "диску /", і де моя папка Program Files, можна сказати абсолютно нічого не знав про Linux.

Тепер юзаю "третій" по типу дистрибутив. Тепер коротко про кожний:


1. Ubuntu (Gnome 2.x)
Дякую Марку Шатлворту за його проект. Адже завдяки Ubuntu зруйнувались усі мої тупі віндоюзерські стереотипи і я відкрив для себе світ вільного програмного забезпечення. Я користувався Ubuntu 8.10 місяць, потім взнавши кодування версій ubuntu обновився до 9.04. Пізніше до 9.10, 10.04, 10.10.

Від версії 10.10 Ubuntu мене вже не прикалувало. Цей дистрибутив став якийсь попсовий для мене. Unity добило мене і дочекавшись символічної дати 15 березня 2011 року, та накурившись мануалів я перейшов на Debian 6 Squeeze. Звичайно можна було залишатись на якісь старій версії, чого я не хотів робити)


2. Debian 6 Squeeze (fluxbox 1.4)
На той час мені вже добряче надоїв Gnome. Хотілось чогось дуже мінімального, до цього трохи користувався fluxbox на убунті. Тому без сумніву поставив debian в зв’язці з fluxbox. Першим кроком було встановлення голої системи в якій нічого крім консолі не було, далі встановлення Xorg, fluxbox. Після цього можна було запустити це легке графічне середовище, встановити потрібні проги. Скріншот 19 березня 2010 (original):

Підібравши вдале оформлення я користуюсь ним постійно, не фанатію від частої зміни тем оформлення, значків та іншого. Скріншоти перед знесенням:

І знову ж таки Debian мені набрид і захотілось чогось нового)


Після знесення дебіана, я спробував Fedora 15 з третім гномом. Трохи покористувався, і зрозумів що третій Gnome зовсім не зручний для ноутбука, от якби його поставити на планшет, було б якраз суперово.
Пізніше за порадою @wock поставив Mint 11 LXDE. Мінт приємно вразив мене, до цьго часу я вважав що Mint це якийсь маленький не популярний форк Ubuntu. Але це було не воно, хотілось набрати навики в користуванні rpm-подібних систем, тому зніс Mint і поставив Fedora 16 KDE. Так, я такий. Перебірливий і не зупинюсь поки не досягну бажаного результату.


3. Fedora 16 (KDE 4.7.3)
Зараз користуюсь цим дистрибутивом. Освоюю кеди, скоріше я вважав що кеди на моєму слабенькому лептопі будуть виснути, але це зовсім не так. Поки що ніяких скарг нема =)

Дуже цікаво було б послухати інші історії лінуксоїдів. А не лінуксоїдам - раджу спробувати хоча б Ubuntu - не пожалієте)

Прочитати пост

неділя, 20 листопада 2011 р.

Май фейворіт плейсес

Я затятий велосипедист. Катаюсь завжди, не важливо літом чи зимою, в сонячну погоду чи в дощ, грозу. Для мене в цьому не існує заборон.


Я не купую якісних професійних деталей, усе що є - це прості, стандартні деталі з базарів. Найдорожче що є це протиударне колесо за 100 грн, і педальки за 80. Десь два роки тому мене остаточно задовбали переключателі швидкостей, ручні гальма все що з цим зв’язане, і я поставив заднє колесо з барабаном. Тепер на ровері нічого лишнього, плюс педальні гальма: можна спокійно їхати згори і говорити по телефону, чи хавати яке небудь стирене по дорозі яблуко.

Тепер от їжджу на такому:

В моєму рідному куточку - місті Монастириська, таких крейзанутих лісопедистів є два, крім мене є ще найкращий друг і одночасно троюрідний брат, який старший від мене майже на два роки. Напевно, ця завзятість до залізних коників передалась мені від нього

Об’їздили ми з ним майже весь Монастириський район, і в мене вже давно є декілька улюблених місцин, куди я часто приїжаю сам або з другом.

1. ГЕСка

Так ми назвали це місце коли перший раз приїхали сюди, це було багато років тому, навіть не пам’ятаю коли саме. Це місце мені найбільше подобається, можливо тому що воно найближче від дому і я тут найчастіше буваю. Тут річка Коропець утворює таку невелику заплаву, де є невеликі острівці.


2. Медоєво
Звідки така назва - поняття не маю. Непомітна місцина в лісі, недалеко від проведення етно-фесту Дзвони Лемківщини та від траси Івано-Франківськ - Тернопіль. Тут є невелике озеро, яке вже давно ніким не чищене, дерев’яна альтанка і джерело де тече чиста-чистюща вода. Ідеальне місце для шашлику, тому через це тут постійно купа мусору, який залишає п’яне бидло. Літніх фото нажаль немає


3. Завадівське озеро
Завадівське, тому що поблизу села Завадівки. До першого місця я їжджу круглорічно, тому воно і перше, а сюди я найчастіше їжджу літом. А все тому що це найчистіше озеро в районі. Літом на вихідних, на березі нема пройти не те що велосипедом проїхати. Озеро знаходиться біля лісу, в долині і наповняється підземними джерелам які появляються в деяких місцях. Обожнюю тут плавати =)


Тому, всім раджу (! особливо літом) - виключайте комп і гайда кататись. Це принесе вам море позитиву і хороших спогадів, і відкриєте заодно багато цікавих місцин для себе.


З.І. Ровер або смерть!

Прочитати пост

неділя, 13 листопада 2011 р.

Якби можна було неспати...

Якби можна було неспати, то можна було б зробити купу потрібних справ вночі. Адже це як мінімум 8 годин. Активність в соціальних мережах практично нульова. Тебе ніщо не відволікає. Усі сплять. Нічого не міняється. Адже усі зміни зараз залежать від тебе, бо вдень коли ти налаштований на якусь роботу, щось може раптово змінитись і прийдеться переключитись, або коли в голову стрільнула геніальна ідейка яку хочеться тут же втілити, то це зазвичай неможливо, через виконання роботи яку повинен.

Це так як зупинити час. Лиш ти один, і усе залежить від тебе...Але безсонні ночі не очищають голову від думок поточного дня і з ними приходиться жити наступний день. А від майже безсонних двох ночей вже можна заснути будь-де і очистити голову від думок.

Прочитати пост

понеділок, 7 листопада 2011 р.

Windows і Linux на одному компі

Як правильно встановити дві операційки на один комп (один жорсткий диск)? При переході на Linux початківці як правило хочуть залишити вінду як додаткову ОС, на всякий випадок.


Отже хочу поділитись своїм власним, деколи гірким досвідом, вставлення цих ОСей на комп.

Найпоширенніший випадок, коли на компі є диски C:, D:, E: , звичайно на диску C: вінда і юзер ставить лінукс на диск D: або E:. Тоді ніяких проблем не виникає. Або коли встановлювати Ubuntu з під Wubi то юзер взагалі не цікавиться що там робиться при встановленні

Другий теж дуже поширений випадок - це затирання MBR Grub2. Наприклад, є на компі і вінді і лінукс. Вінда якимось дивним чином злетіла, юзер захотів її поміняти, поміняв і при наступному завантаженні вже немає звичного меню grub де пропонується вибрати оську для завантаження. А вся проблема у тому що при встановленні відни вона не дивиться чи встановлені на компі ще якісь ОСьки, крім власне вінди, і якщо нема то вона вважає комп чистим.
Цю проблему можна виправити відновленням Grub-а. Завантажуємся з будь-якого LiveCD/DVD дистрибутива (найкраще з того самого що затертий віндою) і лікуєм grub цими командами:

# grub
> find /boot/grub/stage2
hd0,0
> root (hd0,0)
> setup (hd0)
А тепер, незнаю чи поширений чи ні, мій випадок: чистий вінт, треба встановити вінду і fedora 15, а решту області залишити для /home.
Отже поділив я диск на 3 розділи
/dev/sda1  ext4   15Gb   /
/dev/sda2  ext4   263Gb  /home
/dev/sda3  ntfs   20Gb   
Всі первинні. Так що при перевстановленні федори чи іншого дистрибутиву дані з розділу /home залишались незмінними. Відколи встановлював Debian 6 Squeeze в автоматичному режимі поділу дисків - відтоді ділю диски тільки вручну. Бо Debian був зробив таке: 1 первинний розділ для /, 1 розширений - а в ньому /home, /var, /boot, /usr. Це мене влаштовувало, доки не захотів поставити федору.

Встановив Федору, ступив. Забув що потім при встановленні вінди grub затреться. Далі встановив вінду, довів її до пуття. Відновив grub, перезавантажив... а там вінди в меню нема!
А це тому що вінда на третьому розділі диску, щоб grub правильно її побачив вона повинна була б бути на першому або на другому місці, інакше grub зчитує усі початкові, позначені міткою "bootable" розділи. Після не boot-абельного/них розділів він не сприймає нічого.

Далі побавившись трошки з Федорою пожалів що не виділив swap, бо без нього сплячий режим (hibernate) відсутній. І так як тут була уже безвихідна ситуація, форматнув вінт і виправив помилки. Поділив диск на 4 розділа:

/dev/sda1  ntfs   20Gb   
/dev/sda2  ext4   15Gb   /
/dev/sda3  swap   2Gb   
/dev/sda4  ext4   261Gb   
Також всі первинні. Розділ для вінди на першому місці, для федори на другому + 2 гіга свопу і решта усе на домашній розділ. Встановив вінду, а потім федору


З цього всього я зробив висновки:
  • Розділ для вінди найкраще робити першим і безумовно первинним
  • Розділи які призначенні для довготривалого зберігання даних (aka /home) краще робити єдиними і первинними. Але звичайно - не перегнути палку: максимум 4 первинним розділа
  • Бажано виділяти swap для будь-якого Linux-дистрибутива. Не пожаліти тих пару гіг
  • І завжди уважно робити такі діла як ділення диска та встановлення 2 ОСей на комп, щоб потім лишній раз не переробляти усе заново


Прочитати пост